Опубликовано:
21 ноября 2017

За чим іти у музеї? Досвід Варшави

Ліана Абрамова Инсайды 21 ноября 2017 Читать: 8 мин Просмотры: 114

Музей — культурна установа, яка в Україні стикається з великим стереотипом про нафталін і «музейних бабусь». На жаль, часто він відповідає дійсності. Втім, можна подивитися на сусідів, наприклад, Польщу, яка відкрила мені очі на те, яким може і повинен бути сучасний музей.

Привіт, мене звати Ліна, я мешкаю у Варшаві і досліджую музеї. В Україні я побувала за музейними «кулісами» і відтоді маю професійну деформацію — не можу не відвідувати і не аналізувати музеї. Сьогодні хочу привідкрити таку цікаву тему, як монетизація музеїв поза офіційними джерелами фінансування. Справа у тому, що у сучасному світі з його остаточно вільним ринком культурні установи не мають альтернативи комерціалізації. Українські музеї, схоже, ще гидують «торгівлею трусами». Хоча питання не таке просте, друга сторона медалі — первинне недофінансування. Тобто, для того, щоб музей почав заробляти сам на себе (хоча б частково), йому все ж таки треба підставове капіталовкладення, будь це держава чи приватний меценат.

Попри те, що після розпаду СРСР в музейній справі Україна та Польща стартували практично у рівних умовах, у Польщі з середини 2000-х почали з’являтися музеї абсолютно нового типу. Причому, ці музеї виявилися проривом не тільки для Польщі: вони є досить виграшними, з точки зору відвідувачів, і у порівнянні зі «старими», «традиційними» європейськими «ґрандами». Власне, коли йдеться про комерціалізацію такої консервативної (на пострадянському просторі) установи, як музей, з’являється поняття «креативних індустрій».

Існуючий раніше вододіл між інститутами культури і комерцією в сучасному суспільстві стрімко скорочується. Музеї стають повноправними учасниками культурних індустрій, коли починають масово виробляти музейний продукт в різноманітті його видів і форм і з використанням передових технологій та просувати його на ринок.

У цій невеличкій розвідці я розповім про два польських музеї, які є позитивними прикладами успішної «креативної індустріалізації» і про те, як же вони заробляють поза кас з продажів квитків.

Музей історії польських євреїв ПОЛІН — це сучасна культурна установа і водночас історичний музей, що показує 1000-літню історію польських євреїв. Це також місце для зустрічей і діалогу для всіх тих, хто хоче більше дізнатися про минулу та сучасну єврейську культуру, які хочуть сконструювати польсько-єврейську історії на майбутнє, які хочуть зіткнутися зі стереотипами та стикаються з сучасними загрозами, такими як ксенофобія та націоналістичні забобони.

Крім грандіозних виставкових та освітніх проектів, ПОЛІН може похвалитися дуже широким асортиментом брендованої продукції і книжок. Придбати щось, що буде стильно і оригінально нагадувати про Музей польських євреїв у Варшаві можна у їхній книгарні. Книжковий магазин ПОЛІНу належить до мережі книжкових магазинів Art Bookstore, яка працює на польському ринку вже п’ять років. Тут пропонуються численні публікації, пов’язані з темою музею, а також різні види подарунків та гаджетів (канцелярських товарів, репродукцій, листівок та магнітів).

Книжковий магазин включає в себе книги, присвячені єврейській культурі, іудаїзму та історії єврейського народу, а також словники, фантастику, репортажі, кулінарні мистецтва та широкий спектр дитячої літератури. На полицях POLIN SHOP в Art Bookstore є також журнали, музичні видання, типові польські подарунки у вигляді кераміки з Ćmielowa і сучасної юдаїки.

Другий момент, який не обійдеш, коли говорити про фінансову самостимуляцію музеїв – це система лояльності, яка діє для доброчинців музею — «Клуб друзів Музею історії польських євреїв ПОЛІН». У Клубі діє карткова система. Доброчинець може обирати між такими картами: Далет (100 злотих), Гімель (300 злотих), Ставка (700 злотих), Алеф (1000 злотих).

Особа, що стала членом Клубу друзів Музею історії польських євреїв ПОЛІН, отримує безкоштовний допуск на постійні виставки та тимчасові виставки, а також, залежно від обраного варіанта, доступ до багатьох унікальних пам’яток, таких як запрошення на спеціальні заходи, знижки в ресторанах, музейних магазинах або окремих заходах. Знижка поширюється і на навчальні майстерні.

Державний етнографічний музей у Варшаві збирає докази різноманітності та багатства культур у всьому світі, роблячи їх загальнодержавною цінністю та загальним добром для відкритого суспільства. Як і в ПОЛІНі, добре конвертується відвідування місцевої книгарні. Щоправда, її акцент — не на кількість продукції, а на камерність і творчий підхід.

Книжковий магазин Білий Конічек у Державному етнографічному музеї є цікавим місцем на культурній мапі Варшави. Книжкові пропозиції переважно з гуманітарних наук, такі як антропологія, філософія чи соціологія. Ви також знайдете відібрану літературу, найкращий репортаж, трохи мистецтва та дизайну.

Для наймолодших дітей ретельно підбираються книги з найкращих польських та іноземних видань. А також оригінальні гаджети, іграшки та музика.

Але смачна кава та книги не все, що можна придбати тут. Любителі народних образів можуть вибирати серед гаджетів, ювелірних виробів та інших народних виробів, також і з виробів, що відсилають до колекції музею.

Другий спосіб монетизації виявився для мене несподіванкою, хоча він є вдалим прикладом розширення кордонів уявлення про музей як такий. У Державному етнографічному музеї…здаються кімнати, у яких можна ночувати!

Поза тим, поширеною музейною практикою є оренда своїх приміщень для проведення бізнес-заходів. А ще, у сучасних, мультимедійних польських музеях, які добре знають, що усі люди — так чи інакше є дітьми і тому музей це місце, де вони мають змогу буквально торкатися до історії (не йдеться про самі експонати, втім, кожен музей знаходить спосіб побудувати експозицію так, щоб відвідувач обов’язково мав чим побавитись) справді висока відвідуваність.

Не можна сказати, що українські музеї не стараються і не шукають шляхів для модернізації і розвитку. Звісно, нам не тягатися із Польщею у фінансуванні культури (тут це, видається, під ставовий видаток з бюджету), але «креативні індустрії» на те і «креативні», щоби творчо підходити до будь-яких викликів, у тому числі економічних.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

logo-popup

Заполните, пожалуйста, поле

Заполните, пожалуйста, поле

Заполните, пожалуйста, поле