Громадський діяч розібрав статтю Андрія Длігача про податки в Україні

Автор: Олександр Сторожев

Дружній критичний розбір статті Андрія Длігача «Подолання корупції і економічний прорив: суть податкової реформи» https://weukraine.tv/podolannya-koruptsiyi-i-ekonomichnyj-proryv-sut-podatkovoyi-reformy/ 

Особисто для мене гарною реформою буде та, від якої буде краще не державі, а людині.

Чи зменшується влада чиновників і чи стає звичайна людина більш вільною та заможною?

З цього ракурсу я і буду дивитись на цю статтю.

Які питання підняв Андрій Длігач?

1. На початку Андрій підіймає важливе питання демографії та пенсійної системи але нічого не пропонує.  Було б дуже гарно щось запропонувати, але вже класно, що він висвітлює цю проблему. А вона величезна!  

2. Далі Андрій оцінює обсяг корупції у 300-450 млрд грн. і називає найбільші джерела корупції. Це податкова та митна системи. Я погоджуюсь і ще додав би: а) величезну кількість держпідприємств, б) дозвільну систему та в) держрегуляцію економіки.

3. Далі Андрій Длігач підходить до головної частини статті. Пропонує податкову систему 10-13-10.  Це податки: на додану вартість 10%, на працю 13%, на прибуток 10% (або на виведений капітал 15%). Особисто я ненавиджу ПДВ. Я за його скасування і заміну на податок з продажу.  А ще податок на прибуток замінити податком на виведений капітал.    

4. А ось місце, яке мене напрягло. Андрій наводить приклад Болгарії, яка дуже суттєво зменшила податки і це збільшило бюджет у 4 рази. Він це подає, як велике досягнення, але я не хочу, щоб ми боролися за величезний бюджет. Погодьтеся, є країни, в яких при величезному бюджеті дуже бідне населення. Величезний бюджет — це погана мета. Він потрібен чиновникам, казнокрадам та їхнім холуям. А наша мета — збагачення нації.  Не величезний бюджет, а величезна капіталізація бізнесу та величезні статки громадян.

5. Далі знов повертаємось до корупції, про яку Андрій пише, що головним її джерелом є державний бюджет і економічна система (податкова та митна система, система державних закупівель, регуляторна та дозвільна система, комерційна діяльність держпідприємств). Подолання корупції він бачить у податковій та митній реформі, більш дієве АМКУ в додаток до Prozorro, “гільйотина”  регуляторки (мабуть її обезголовлення) та тотальна приватизація. Мені все подобається, особливо тотальна приватизація. Але я ще хочу тотальної ліквідації дозвільної системи. Замість неї повинна бути повідомча система, щоб рішенні приймав не чиновник, а сама людина.

6. Наступне цікаве місце. Андрій пише, що його система “10-13-10” є результатом пошуку балансу між ідеєю максимізації поточних надходжень до бюджету та детінізації економіки.

Я зрозумів це, як намагання виманити бізнес з тіні, щоб збільшити бюджет. Знов лобіювання інтересів реципієнта замість того, щоб лобіювати інтереси донора. Ніби не бюджет існує заради людей, а люди існують заради бюджету. І тому, я знову повторю, що метою реформи повинно бути не збільшення бюджету, а збагачення нації. Не величезний бюджет, а величезна капіталізація бізнесу та величезні статки громадян. Не збагачення держави (держапарату), а збагачення українців.

7. Далі Андрій наводить цікавий факт, про який ми усі, нібито знали, але якось не помічали. Але він це помітив і усім показав. Виявляється, держслужбовці та працівники держпідприємств генерують майже 60% надходжень від ЄСВ та ПДФО. Розумієте? Держава видає зарплатню чистими, без податків, а різницю подає, як надходження до бюджету!  Ще раз, оці податки просто залишаються в бюджеті, але враховуються як нові надходження!

Шикарна ідея!  Якщо ми хочемо отримати в бюджет 10 мільйонів, ми повинні нарахувати чиновникам 30 млн, видати на руки 20 млн, а 10 млн записати, як нові надходження! І все, план по податкам виконаний!

Тут Андрій не надає ніякої оцінки, але я відчуваю, що це його дратує, так само як і мене.

Резюме

Загалом, Андрій Длігач написав гарну статтю. Є про що подумати і до чого причепитись.

Є простір для дискусії і є відчуття того, що ми скоріше соратники, ніж суперники.

Особисто мені не вистачило: тотального скорочення держапарату та ліквідація «зайвих міністерств та відомств», ліквідації дозвільної системи, бюджетної децентралізації та перерозподілу податків на користь громад, ліквідації монополій, приватизації природних ресурсів, лібералізація фінансового та фондового ринку.

Але я не буду вимахуватись, а просто  подякую автору за гарну працю.